- конечний
- —————————————————————————————коне́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
конечний
Смотреть что такое "конечний" в других словарях:
конечний — а, е. Конче потрібний; обов язковий, неодмінний … Український тлумачний словник
конечний — Конечний: необхідний [52;I] обов язковий [53] … Толковый украинский словарь
конечне — коне/чно. Присл. до конечний; конче (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
термінальний — а, е. Кінцевий, конечний. •• Терміна/льна па/уза тимчасова (до кількох хвилин) зупинка дихальних рухів, що спостерігається при вкрай тяжких станах хворого. Терміна/льні ста/ни стани, які межують між життям і смертю … Український тлумачний словник
простір — Одна з об єктивних форм існування всіх речей, так само як і час. Уявлення щодо П. і часу змінювались на протязі історії людства, відображаючи складні процеси пізнання світу, образне сприйняття якого безпосередньо віддзеркалювалось в архітектурі… … Архітектура і монументальне мистецтво
настійний — 1) (про потребу тощо дуже потрібний), нагальний, доконечний, крайній, конечний, насущний, пекучий; пильний (про прохання, потребу тощо) 2) див. наполегливий 2) … Словник синонімів української мови
обов'язковий — 1) (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), неодмінний, неухильний, (до)конечний 2) (який є характерною прикметою кого / чого н., завжди притаманний комусь / чомусь), неодмінний, незмінний, неминучий 3) див. постійний … Словник синонімів української мови
